Сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало вміємо, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні і не здогадуємось, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно, не канули у вічність, вони збереглися і до нині не тільки в генетичній пам’яті, але і в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, тобто у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.Такими словами розпочали вечорниці керівник вокального ансамблю "Струмок" Оксана Дахній для присутніх у залі гостей з Журавнівського будинку школяра, педагогів та гостей ЦТДМ.
Пройшло століття — все довкіл змінилось.
Хоч для історії і вік — не час,
Що є тепер, тим людям і не снилось.
Та сьогодення всіх вражає й нас.
Та ми в минуле прагнем повернути,
Коли прапрадіди ось тут жили.
І пригадати нині призабуте:
Які вони традиції несли,
Які були в них звичаї і жарти,
Пісні і думи, прагнення мети…
Минуле забувати нам не варто,
Щоб у майбутнє праведно іти.
Колектив "Струмок" намагався відтворити хорошу українську традицію - проведення дівочих вечорниць, що включало у себе спільне приготування вареників, співаночки. Але найбільше захоплення у всіх викликали ворожіння.
Гарні були вечорниці, що й казати.
Ми співали, розважались,
Усім весело було.
Вечорниці завершились
І здається все пройшло.
Ні, так просто не проходить,
В серці струночка бринить.
Про ці гарні вечорниці
Спомин в серці буде жить.
