Саме таке заклинання висловлюють дівчата у ніч на 13 грудня. Як не дивно, вони найбільше очікують цього свята, адже святий Андрій передрікає їм долю. Людство у всі часи прагнуло зазирнути за ширму майбутнього, але краще не вникати в історію свята, а самим стати його активними учасниками... Так вирішили вихованці драматичного гуртка під керівництвом Лесі Сомик і запросили своїх батьків та родичів до "Андріївських вечорниць" у центр творчості 13 грудня. Атмосфера свята нагадувала інтер'єр селянської хати, На початку дівчата ворожили, співали пісень, порались по хаті.
Тут були і традиційні ворожіння "на різках", на воску, на імена , жарти та сміх.
За прадавнім звичаєм , набравши у рот води. дівчата намагались замісити тісто для калити, примовляючи:
Гори вогонь ясно,
спечи нам калиту красну.
щоб ми її кусали
і горя не знали
а поки пеклась калита .,продовжувались танці та пісні.
водим ,водим хоровод,
хто набрав водички в рот,
тихо, скромно і без крику
вибирає чоловіка
Ось так усі і дорослі , і малі вчились не забувати народних звичаїв, доторкатись до святої спадщини української землі.
Комментариев нет:
Отправить комментарий