:
Цієї осені учасники студії журналістики центру творчості для дітей та
молоді м.Жидачева Львівської області взяли участь у проекті "Фундації
активних ініціатив"(Варшава,Польща) та Регіонального благодійного фонду
"Резонанс" (м.Львів.Україна) "Пізнаємо права та історію
національних меншин у Польщі та Україні". Про питання демократії,
толерантність та журналістику ведемо розмову з головним редактором газети української
національної меншини Польщі «Наше слово» Ярославом Присташем
-Ви є представником
національної меншини на території Польщі.Чи відчуваєте Ви якісь утиски як
людина?
-Звичайно, ні. Немає обмежень ,але відчувається
дискомфорт,тому що українця досі асоціюють з окупівцем.До УПА відносяться
негативно.
-Відчуваєте
дискримінацію?
-Ні, це не дискримінація.Я ходжу і свобідно розмовляю
українською мовою,з цим немає проблем. Хоча знаю,є сімї,які забувають мову -це
є вплив попередніх часів ,коли заборонялось розмовляти українською мовою на
вулиці.
-А от щодо питання
демократії.Як ви вважаєте тут більш розвинена демократія,ніж в нас в Україні?
-Звичайно, що більш розвинена. За європейськими стандартами
тут голосують за кожен пункт окрем,о по черзі. І немає такого, що приймають
один закон, а друкується інший. Я знаю такі випадки з Верховної Ради. Україна досі
вчиться демократії. Вона не досконала, але вона вже на шляху до успіху.
-А в Україну не
виникало бажання повернутися?
-Я жив в Україні рік у 90-х роках. Моя маленька батьківщина
- Сяніччина, а Україна - моя духова Батьківщина, і я почуваюся дуже добре на
Західній Україні, у Києві - нормально, на Донбасі рідко бував, хоча на сході я
теж не відчуваю дискомфорту. Я свідомий того, що є українці російськомовні і
вони не гірші патріоти, ніж україномовні.Так просто історично склалося, що вони
не мали можливості вивчати рідну мову.
-А що б ви порадили
молодим журналістим, коли вони висвітлюють питання демократії? Чого їм
дотримуватись? На що звертати увагу?
-Думаю,що молодим не буде важко оосвоїти базу журналістики. Найважливіше
- вимагати максимальної прозорості. В Україні прийнято закон «Про доступ до
публічної інформації». Використовуйте цей закон до всього. Важливо також
усвідомити, що громадськість за допомогою журналістів контролює владу, так як
це було наприклад з Межигір’ям.
-Як стосовно статей, які
цікавлять українців в Україні і в Польщі? Вони відрізняються?
-Однозначно. Тут трошки інша специфіка. Тижневик «Наше
слово» подібна до українських локальних газет, де теж пишеться про місцеві
свята, заходи, конкурси. Ми орієнтуємося на читача, який цікавиться життям
власної парафії, на сторінках газети люди хочуть бачити себе. До речі, серед
нас немає професійних журналістів. Ми пишемо про себе і для себе так би мовити.
-Які цікаві випадки з
Вами траплялися? Можливо,повчальні.
-Хіба технічні... Не зауважили, як дві сторінки розмістили з
іншою датою. Весь тираж вийшов таким. Крім цього варто провіряти факти та імена
й прізвища людей, про які пишеться.
-З ким відбулася Ваша
найцікавіша зустріч?
-Таких було дуже багато, але виокремити варто патріарха
Святослава Шевчука.
-Що б Ви порадили
юним журналістам в Україні?
-Не бійтеся питати, ваші права захищені законом. Багато
пишіть і вмійте відділяти коментар від інформації.
-Щиро дякуємо за інтерв’ю.
-Успіхів вам!
Анастасія Бережнюк
Наталія Максьоловаnshin-reportazhi-videoreportaze-1854/p-ahafija-kijko-reporaz,11638.mp4